Анемії у дітей : класифікація, клінічна картина, діагностика, лікування.

Опубликовано admin - ср, 05/13/2020 - 08:14
фнемия у детей

 


АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

     Анемії широко розповсюджені в дитячій популяції. Серед усіх анемій в дитячому віці найбільш часто зустрічається залізодефіцитна (ЗДА) – патологічний стан, що обумовлений дефіцитом заліза в організмі та характеризується  порушенням синтезу гемоглобіну та трофічними розладами в тканинах. У дитячій популяції розповсюдженість дефіциту заліза найбільш висока у дітей раннього віку, а також  у підлітків. У розвинутих європейських країнах поширеність ЗДА у дітей складає від 1,1 до 10 %. Водночас у країнах, що розвиваються, розповсюдженість ЗДА складає більше 50 % чисельності дитячої популяції. В Україні цей показник за даними різних авторів знаходиться  в межах 30-50 %. За умов дефіциту заліза порушується робота багатьох ферментних систем організму, розвивається спочатку гемічна, а надалі тканинна гіпоксія, що призводить до порушення функціонування багатьох систем організму дитини : серцево-судинної, дихальної, нервової, імунної, ендокринної тощо. У зв’язку з цим, проблема ЗДА у дітей є надзвичайно актуальною, зокрема в Україні.

     Анемія – патологічний стан організму, що характеризується зниженням вмісту гемоглобіну в одиниці об’єму крові, як правило при одночасному  зменшенні кількості еритроцитів, а також зниженням загального об’єму еритроцитів (гематокриту) у периферичній крові.

КЛАСИФІКАЦІЯ АНЕМІЙ

     Анемії поділяються на наступні види :

  • дефіцитні (залізо-, вітаміно-, мікроелементдефіцитні) ;
  • апластичні (спадкові і набуті);
  • гемолітичні (спадкові і набуті);
  • постгеморагічні (гострі та хронічні);
  • анемії при різноманітних захворюваннях.

За ступенем важкості анемії поділяються на наступні групи :

  • легка (гемоглобін знижений до 90 г/л);
  • середньої важкості (гемоглобін знижений до 70-89 г/л);
  • важка (вміст гемоглобіну менше за 70 г/л).

     За діаметром еритроцитів анемії поділяються на нормоцитарні, мікроцитарні та макроцитарні.

     За кольоровим показником (КП) – рівнем насичення еритроцитів гемоглобіном - на гіпохромні, нормохромні, гіперхромні.

     За здатністю до регенерації клітин кісткового мозку анемії поділяються      на гіпорегенераторні, регенераторні та гіперрегенераторні.

ЗДА У ДІТЕЙ

     Анемії, які розвиваються в результаті недостатнього надходження в організм чи порушення всмоктування продуктів, що необхідні для побудови молекули гемоглобіну, називаються дефіцитними. Найбільшу групу серед дефіцитних анемій складають аліментарні (за даними ВООЗ на них страждає до 80 % дитячого населення країн, що розвиваються). Надзвичайно висока розповсюдженість цих захворювань у дітей і, насамперед, ЗДА, пов’язана з періодом  внутрішньоутробного розвитку, здоров’ям майбутньої мами та її харчуванням під час вагітності, організацією побуту та харчуванням дитини під час першого року життя тощо.

     ЗДА характеризується зниженням рівня гемоглобіну в одиниці об’єму крові нижче 110-120 г/л, зменшенням середньої концентрації гемоглобіну в одному еритроциті та, насамперед, зниженням вмісту сироваткового феритину (СФ), що відображає запаси заліза в організмі, а також зменшенням концентрації сироваткового заліза. Виділяють наступні групи ризику ЗДА : а) діти з низькою масою тіла при народженні; б) недоношені діти; в) діти, які не отримують молочні суміші з додаванням заліза; г) діти з високою масою тіла при народженні, а також мають надлишковий приріст ваги; д) діти, які страждають на алергічний діатез.

     ВООЗ рекомендує рахувати за норму у дітей віком 2-4 тижні вміст гемоглобіну в крові на рівні 120 г/л, від 6 місяців до 6 років – 110 г/л, а у дітей старшого віку – вище за 120 г/л.

    Залізо – надзвичайно важливий кофактор дихального ланцюга мітохондрій, цитратного циклу, синтезу ДНК. Воно відіграє важливу роль у зв’язуванні та транспортуванні кисню гемоглобіном і міоглобіном. Білки, що містять залізо, необхідні для метаболізму колагену, катехоламінів тощо.

     Залізо є незамінним компонентом ферментативних систем, що забезпечують необхідний рівень системного та клітинного аеробного метаболізму. Залізо відіграє важливе значення в підтримці високого рівня імунної резистентності організму дитини, адекватний вміст заліза сприяє повноцінному функціонуванню факторів неспецифічного захисту, зокрема клітинного імунітету.

     Особливо чутливим до дефіциту заліза є плод. Дефіцит цього мікроелементу призводить до зменшення маси мозку, порушень процесу мієлінізації та проведення нервових імпульсів. У подальшому в дитини спостерігають затримку психічного та моторного розвитку, порушення когнітивних функцій.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ЗДА

     У клінічній картині ЗДА виділяють 5 синдромів. Це, насамперед, астеноневротичний синдром : підвищена стомлюваність, збудливість, емоційна лабільність, відставання в психомоторному розвитку, астенія, апатія, зниження апетиту.

     Також слід виділити епітеліальний синдром : блідість шкіри та слизових оболонок, сухість шкіри, випадіння волосся, ангулярний стоматит, атрофічний глосит, а також патологічні зміни з боку шлунково-кишкового тракту (гастрит, дуоденіт).

     Спостерігаються порушення з боку серцево-судинної системи (серцево-судинний синдром) : тахікардія, гіпотонія, послаблення тонів серця, функціональний систолічний шум на верхівці.

     Також виділяють м’язевий синдром : м’язева гіпотонія, швидка стомлюваність, нетримання сечі, закрепи.

     Мають місце порушення з боку імунної системи дитини (синдром вторинного імунодефіциту) : часті простудні захворювання, запалення середнього вуха, пневмонії, кишкові інфекції тощо.

     Визначальними для постановки діагнозу ЗДА є результати лабораторних досліджень : зниження кількості еритроцитів, гемоглобіну, зменшення КП, гіпохромія еритроцитів, анізоцитоз, пойкілоцитоз. Рівень заліза сироватки також буде нижче за норму.

ЛІКУВАННЯ ЗДА

     Основними принципами лікування ЗДА є : а)неможливо вилікувати анемію тільки за допомогою дієти, обов’язково слід приймати препарати заліза; б)лікування слід проводити переважно пероральними препаратами заліза;         в) доза препарату заліза та тривалість курсу терапії повинні відповідати масі тіла дитини і важкості перебігу анемії; г) критерієм одужання є не рівень гемоглобіну, а досягнення фізіологічного рівня заліза в депо; д) не слід проводити гемотрансфузії без життєвих показів.

     Стартову терапію ЗДА слід проводити сольовими препаратами двовалентного заліза, з яких найбільш часто використовується сульфат     заліза. При лікуванні дітей раннього віку перевагу слід надати рідким лікарським формам (краплі, сироп). На всмоктування солей заліза негативно впливають чай, кава, молоко, препарати, що містять кальцій, тетрацикліни. Якщо дитина погано переносить ці препарати, то рекомендують їх замінити на солі тривалентного заліза на базі гідроксид-полімальтозного комплексу, які характеризуються меншою кількістю побічних ефектів.

Дози препаратів заліза для лікування ЗДА у дітей різного віку

Вік дитини

Добова доза заліза

Сольові препарати двовалентного заліза

До 3 років

3-6 мг/кг

3-12 років

45-60 мг/добу

Старші за 12 років

120-200 мг/добу

Препарати тривалентного заліза

Любий вік

5 мг/кг (але не більше 300 мг/добу для дітей, які старші за 12 років)

 

     Показами для внутрішньовенного введення препаратів заліза при ЗДА є :        а) резистентність до пероральної терапії препаратами заліза; б) виразкова хвороба шлунку в стадії загострення; в) хронічні запальні захворювання кишківника; г) випадки спадкового чи набутого зниження всмоктування заліза; д) важка форма ЗДА при необхідності швидкого насичення організму залізом.

Групи препаратів заліза, що використовуються при лікуванні ЗДА у дітей

Сольові препарати заліза (пероральні лікарські форми)
Несольові препарати заліза
Хлорид заліза (II)

Гемофер
Залізо (III) - гідроксид-полімальтозний комплекс

Ферум Лек (пероральні форми)

Мальтофер Фол

Мальтофер

Сульфат заліза (II)

Тардиферон

Фероплекс

Ферокаль

Поліізомальтозат заліза (III)

Ферум Лек (розчин для внутрішньом’язевого введення)
Глюконат заліза (II)

Тотема
Сахарат заліза (III)

Венофер (розчин для внутрішньовенного введення)

Фумарат заліза (III)

Феронат

Хафетол




 

     На сьогоднішній день на особливу увагу заслуговує застосування для лікування ЗДА натуральних препаратів рослинного походження, зокрема в педіатричній практиці.

     Так, наприклад, протианемічний ефект має абрикос звичайний. У м’якоті плодів абрикосу звичайного міститься близько 27% цукрів (переважно сахароза), понад 2,5% органічних кислот, флавоноїди, вітаміни, залізо, срібло тощо.

     Плоди персика звичайного слід вживати по 200–250 г щодня до їжі. Наявність в плодах персика вітамінів, каротиноїдів, органічних кислот зумовлює його протианемічну дію.

     Багатим джерелом надзвичайно важливих для організму людини біологічно активних речовин є буряк звичайний (столовий буряк). У буряку є цукри (фруктоза, глюкоза, сахароза), органічні кислоти (лимонна, щавлева, яблучна), пектини (1,2%), білки (1,7%), бетаїн. У коренеплодах буряка міститься велика кількість мікроелементів. За вмістом заліза (1400 мг на 100 г маси) буряк столовий займає одне з перших місць серед городніх та ягідних культур. Цей продукт містить також багато міді (140 мг на 100 г маси), калію (280 мг%), магнію (40 мг%), а також такі біометали, як ванадій, бор, йод, марганець, молібден, кобальт, літій, рубідій, фтор, цинк. Отже, ефективність вживання буряка при ЗДА насамперед зумовлена наявністю в ньому зазначених біометалів і в першу чергу заліза, міді, марганцю, кобальту. Коренеплоди буряка столового містять також вітаміни: аскорбінову кислоту (5–15 мг%), тіамін (0,02%), рибофлавін (0,04 мг%), каротин (0,01 мг%), вітамін Е. За умов вживання коренеплодів буряка столового щоденно і у відносно великій кількості з цим продуктом до організму надходить значна кількість необхідних вітамінів, які сприяють засвоєнню організмом заліза, міді, кобальту тощо.

     До раціону хворих на ЗДА слід включати чорницю звичайну, яка росте в багатьох регіонах України. В її смачних ягодах містяться дубильні речовини, органічні кислоти (лимонна, молочна, щавлева, яблучна, янтарна), вітаміни (аскорбінова і нікотинова кислоти, каротин, рибофлавін, тіамін). В ній містяться також флавоноїди, антоціани, феноли та їх похідні, ефірна олія, похідні антрацену, солі марганцю і заліза. Це зумовлює високу ефективність чорниці звичайної щодо лікування анемії.

     Справжньою скарбницею вітамінів є шипшина, в плодах якої міститься до 7% аскорбінової кислоти, велика кількість біофлавоноїдів, каротину, рутину, вітаміни В1, В2, РР, К, пантотенова кислота. В плодах цієї рослини в 50 разів більше аскорбінової кислоти, ніж у цитринах, в 10 разів — ніж у смородині. Якщо до цього додати високий вміст у плодах пектинів, органічних кислот, солей калію, кальцію, заліза, марганцю, то стане зрозумілою цінність шипшини для системи кровотворення.

     Таким чином, питання щодо лікування та профілактики ЗДА в дитячому віці є надзвичайно актуальним на сьогоднішній день. На особливу увагу заслуговує застосування в комплексній терапії анемії у дітей натуральних препаратів, зокрема на рослинній основі, а також нових інноваційних методів лікування з використанням традиційних лікарських засобів.

препарат железа и витаминов группы В

 

Лікар - терапевт -  Володимир Янчук, (м.Чернівці)

категория